призначуваний, підходящий для призначення
In der Lage oder rechtlich befugt, für ein Amt oder eine Position nominiert oder ernannt zu werden.
Здатний або юридично уповноважений бути висунутим кандидатом чи призначеним на посаду чи позицію.
-
Er ist für diese Position rechtlich ernennbar.— Він юридично може бути призначений на цю посаду.
-
Die Kandidaten müssen für das Amt ernennbar sein.— Кандидати повинні бути придатними для призначення на цю посаду.
-
Ist die neue Ministerin sofort ernennbar?— Чи можна негайно призначити нову міністерку?
Синонимы