відтепер, з цього моменту
Von einem bestimmten Zeitpunkt an; ab jetzt.
З певного моменту; відтепер.
-
Fortan arbeiteten sie als Partner.— Відтоді вони працювали як партнери.
-
Er versprach, fortan pünktlicher zu sein.— Він пообіцав відтепер бути пунктуальнішим.
-
Die Regeln gelten fortan für alle.— Ці правила відтепер діють для всіх.
Антонимы