hin·mögen

[hɪnˈmøːɡn̩]

По слогам hin|mö|gen

◆ Грамматический конструктор

Управление

etwas/jemanden hinmögen A— щось/когось не подобатися

„Ich mag die neue Musik nicht besonders hin."

§ Грамматика

Основные формы · неправильный · Отделяемая

Infinitiv

hinmögen

Präteritum

mochte hin

Partizip II

hat hingemocht

§Значения

подобатися, любити

Etwas oder jemanden sehr gerne mögen oder an etwas Gefallen finden.

Дуже сильно любити щось або когось, або знаходити у чомусь подобу.

возвышенное

☞ Зазвичай вживається зі словом «не» у заперечній формі.

Ich mag diesen kalten Regen überhaupt nicht hin.

— Я зовсім не люблю цей холодний дощ.
Er mochte die bittere Wahrheit überhaupt nicht hin.

— Йому зовсім не подобалася гірка правда.

Синонимы

mögen·gernhaben·schätzen

Антонимы

ablehnen·verabscheuen

бажати, прагнути

Einen starken Wunsch oder Drang verspüren, etwas zu tun.

Відчувати сильне бажання або прагнення щось зробити.

возвышенное

☞ Часто у конструкції «hinmögen, zu ... zu [дієслово]».

Sie mochte es kaum hin, allein zu reisen.

— Їй дуже не подобалося подорожувати самій.
Ich mochte es hin, die Stille zu genießen.

— Мені подобалося насолоджуватися тишею.

§ Спряжение — полные таблицы

trennbar

Präsens презенс

ich	mag	hin
du	magst	hin
er/sie/es	mag	hin
wir	mögen	hin
ihr	mögt	hin
sie/Sie	mögen	hin

Präteritum претеритум

ich	mochte	hin
du	mochtest	hin
er/sie/es	mochte	hin
wir	mochten	hin
ihr	mochtet	hin
sie/Sie	mochten	hin

Imperativ императив

—
mag	(du)	hin
—
mögen	wir	hin
mögt	(ihr)	hin
mögen	Sie	hin

Konjunktiv I конъюнктив I

ich	möge	hin
du	mögest	hin
er/sie/es	möge	hin
wir	mögen	hin
ihr	möget	hin
sie/Sie	mögen	hin

Konjunktiv II конъюнктив II

ich	mochte	hin
du	mochtest	hin
er/sie/es	mochte	hin
wir	mochten	hin
ihr	mochtet	hin
sie/Sie	mochten	hin

Partizip партицип

hinmögend	Präsens
hingemocht	Perfekt

Infinitiv инфинитив

hinmögen

hinzu-mögen

§Однокоренные

§Связанные слова

lieben·bevorzugen·genießen