обізнаний, знайомий
Jemanden oder etwas durch Erfahrung oder Wissen identifizierend oder erkennend.
Визначати або розпізнавати когось чи щось за допомогою досвіду чи знань.
☞ Дієприкметник I від дієслова «kennen» у вживанні як прикметник.
-
Die kennende Person erkannte die Situation sofort.— Досвідчена людина одразу зрозуміла ситуацію.
-
Er blickte mit kennendem Blick auf das alte Haus.— Він з розумінням подивився на старий будинок.