узаконений, уповноважений
Durch eine offizielle Befugnis, ein Gesetz oder eine Autorität rechtmäßig legitimiert.
Законно узаконений за допомогою офіційного повноваження, закону або авторитету.
-
Die legitimierte Behörde traf die Entscheidung.— Рішення ухвалив уповноважений орган.
-
Seine Macht ist rechtlich legitimiert.— Його влада має законну легітимність.
Синонимы
Антонимы