роздільний
In der Lage, in einzelne Teile oder Bestandteile zerlegt oder getrennt zu werden.
Здатний розбиратися на окремі частини або компоненти, або відділятися на них.
☞ Часто використовується в математиці, хімії або інформатиці.
-
Diese chemische Verbindung ist leicht separabel.— Цю хімічну сполуку легко розділити.
-
Die Variablen in dieser Gleichung sind nicht separabel.— Змінні в цьому рівнянні не є роздільними.
-
Ein separables Element wurde im Test gefunden.— Під час тестування було виявлено елемент, який можна відокремити.
Антонимы