дивний, дивакуватий, незвичайний
Seltsam, merkwürdig oder ungewöhnlich in einer Weise, die Aufmerksamkeit erregt.
Дивно, незвично або нестандартно таким чином, що привертає увагу.
-
Er hat einen sonderlichen Blick auf mich geworfen.— Він кинув на мене дивний погляд.
-
Das ist ein sonderlicher Zufall.— Це дивовижна випадковість.
-
Die Situation wirkte auf mich sehr sonderlich.— Ця ситуація здалася мені дуже дивною.
Синонимы
Антонимы