незмірний, безмежний
So groß, dass es nicht gemessen werden kann; unendlich oder extrem.
Настільки великий, що його неможливо виміряти; нескінченний або надзвичайно великий.
-
Die Weite der Wüste war für die Reisenden unermessbar.— Безмежність пустелі здавалася мандрівникам невимірною.
-
Der Sternenhimmel in der Wüste war einfach unermessbar.— Зоряне небо в пустелі було просто безмежним.