дійсний, обов’язковий до виконання
Gültig, rechtlich bindend oder nachweislich wahr und fundiert.
Дійсний, юридично зобов’язуючий або достовірно істинний та обґрунтований.
☞ Часто вживається в юридичних, наукових або логічних контекстах.
-
Das ist ein valider Beweis für seine Theorie.— Це є обґрунтованим доказом його теорії.
-
Ihre Argumentation ist nicht valide.— Ваша аргументація є некоректною.
Синонимы