присягнувший, під присягою
Unter Eid gestellt; rechtlich verpflichtet, die Wahrheit zu sagen oder eine bestimmte Pflicht zu erfüllen.
Під присягою; юридично зобов’язаний говорити правду або виконувати певний обов’язок.
-
Der vereidigte Zeuge sagte die Wahrheit.— Присягнулий свідок говорив правду.
-
Sie ist eine vereidigte Notarin.— Вона є присяжною нотаріускою.
-
Der Beamte ist rechtlich vereidigt.— Цей службовець пройшов юридичну присягу.
-
Die Soldaten wurden auf die Verfassung vereidigt.— Солдатів присягнули на вірність Конституції.
Синонимы