Перевод
Интерфейс
Глагол Частотностьtop-25k+CEFR C2

verrauen

[fɛɐ̯ˈʁaʊ̯ən]
По слогам ver|rau|en
◆ Грамматический конструктор
Управление
jdm. verrauen D— комусь довіряти
„Ich verraue ihm nicht."
§ Грамматика
Основные формы · правильный
Infinitiv
verrauen
Präteritum
verraute
Partizip II
hat verraut
§Значения
довірити, покластися
Jemandem etwas anvertrauen oder übertragen.
Довірити комусь щось або передати комусь щось.
нейтральное
  1. Er verraute mir sein Geheimnis.
    — Він розповів мені свою таємницю.
  2. Wir haben ihm das Projekt verraut.
    — Ми доручили йому цей проект.
Синонимы
vertrauen·glauben
Антонимы
misstrauen·bezweifeln
довірити піклуванню
Etwas oder jemanden in die Obhut eines anderen geben.
Передати щось або когось під опіку іншої особи.
возвышенное
  1. Sie verraute das Kind ihrer Freundin.
    — Вона залишила дитину у своєї подруги.
  2. Die Mutter hat das Erbe der Familie verraut.
    — Мати розтратила сімейну спадщину.
§ Спряжение — полные таблицы
Präsens презенс
ich verraue
du verraust
er/sie/es verraut
wir verrauen
ihr verraut
sie/Sie verrauen
Präteritum претеритум
ich verraute
du verrautest
er/sie/es verraute
wir verrauten
ihr verrautet
sie/Sie verrauten
Imperativ императив
—
verraue (du)
—
verrauen wir
verraut (ihr)
verrauen Sie
Konjunktiv I конъюнктив I
ich verraue
du verrauest
er/sie/es verraue
wir verrauen
ihr verrauet
sie/Sie verrauen
Konjunktiv II конъюнктив II
ich verraute
du verrautest
er/sie/es verraute
wir verrauten
ihr verrautet
sie/Sie verrauten
Partizip партицип
verrauend Präsens
verraut Perfekt
Infinitiv инфинитив
verrauen
zu verrauen
§Однокоренные
dasVertrauen
довіра, впевненість
vertrauensvoll
довірливий, сповнений довіри
dieVertrauensperson
довірена особа
vertrauenswürdig
надійний, вірний
§Связанные слова
glauben·überzeugen·sichern

Сообщить об ошибке