widerreden

[ˈviːdɐˌʁeːdn̩]

По слогам wi|der|re|den

◆ Грамматический конструктор

Управление

jemandem widersprechen D— заперечувати комусь

„Er versucht ständig, seinem Chef zu widersprechen."

§ Грамматика

Основные формы · правильный

Infinitiv

widerreden

Präteritum

widerredete

Partizip II

hat widerredet

§Значения

сперечатися, заперечувати

Gegen die Meinung oder die Worte einer anderen Person argumentieren.

Сперечатися проти думки або слів іншої особи.

нейтральное

Er versucht ständig, seinem Chef zu widerreden.

— Він постійно намагається заперечувати своєму начальнику.
Warum hast du mir in der Sitzung widerredet?

— Чому ти заперечував мені під час зустрічі?

Синонимы

widersprechen·entgegnen·einwenden

Антонимы

zustimmen·beipflichten

перечити, неслухняність

Jemandem widersprechen oder die Autorität einer Person infrage stellen.

Заперечувати комусь або ставити під сумнів авторитет особи.

нейтральное

☞ Часто вживається у значенні непокори начальству.

Die Kinder widerreden ihren Eltern nicht.

— Діти не заперечують своїм батькам.
Es ist unhöflich, dem Lehrer zu widerreden.

— Неввічливо заперечувати вчителю.

§ Спряжение — полные таблицы

Präsens презенс

ich	widerrede
du	widerredest
er/sie/es	widerredet
wir	widerreden
ihr	widerredet
sie/Sie	widerreden

Präteritum претеритум

ich	widerredete
du	widerredetest
er/sie/es	widerredete
wir	widerredeten
ihr	widerredetet
sie/Sie	widerredeten

Imperativ императив

—
widerrede	(du)
—
widerreden	wir
widerredet	(ihr)
widerreden	Sie

Konjunktiv I конъюнктив I

ich	widerrede
du	widerredest
er/sie/es	widerrede
wir	widerreden
ihr	widerredet
sie/Sie	widerreden

Konjunktiv II конъюнктив II

ich	widerredete
du	widerredetest
er/sie/es	widerredete
wir	widerredeten
ihr	widerredetet
sie/Sie	widerredeten

Partizip партицип

widerredend	Präsens
widerredet	Perfekt

Infinitiv инфинитив

widerreden

widerzureden

§Однокоренные

огидний, неприємний, огидотворний

§Связанные слова

argumentieren·streiten·diskutieren