безакцентність
Der Zustand, bei dem eine Sprache ohne erkennbaren regionalen oder fremdsprachlichen Akzent gesprochen wird.
Стан, за якого мова вимовляється без помітного регіонального чи іншомовного акценту.
☞ Часто вживається в контексті засвоєння мови та фонетики.
-
Das Ziel vieler Lernender ist die vollständige Akzentfreiheit.— Метою багатьох учнів є повна відсутність акценту.
-
Viele Sprachschüler streben nach absoluter Akzentfreiheit beim Sprechen.— Багато учнів мови прагнуть до абсолютної відсутності акценту під час мовлення.
Синонимы
Антонимы