однобатьківська сім’я
Eine Familienform, in der nur ein Elternteil gemeinsam mit den Kindern lebt.
Форма сім’ї, в якій лише один з батьків живе разом з дітьми.
-
In einer Einelterfamilie muss ein Elternteil oft alle Aufgaben allein bewältigen.— У сім’ї з одним батьком часто доводиться одному з батьків виконувати всі обов’язки самостійно.
-
Viele Kinder wachsen heute in einer Einelterfamilie auf.— Сьогодні багато дітей виховуються в сім’ях з одним батьком чи однією матір’ю.
-
In einer Einelterfamilie ist die finanzielle Absicherung oft eine große Herausforderung.— У сім’ях з одним батьком/матір’ю фінансова стабільність часто є великим викликом.