монастир, монастирська обитель
Ein Ort, an dem eine Gemeinschaft von Mönchen oder Nonnen nach religiösen Regeln lebt.
Місце, де спільнота ченців або черниць живе за релігійними правилами.
-
Die Mönche leben in einem alten Kloster.— Ченці живуть у старовинному монастирі.
-
Sie trat in ein Kloster ein.— Вона вступила до монастиря.
Синонимы