поліцейський
Ein Beamter, der für die Aufrechterhaltung der öffentlichen Ordnung und die Verfolgung von Straftaten zuständig ist.
Посадова особа, яка відповідає за підтримання громадського порядку та розслідування злочинів.
-
Der Polizist half der alten Frau über die Straße.— Поліцейський допоміг старій жінці перейти дорогу.
-
Ein freundlicher Polizist kontrollierte die Papiere des Fahrers.— Доброзичливий поліцейський перевірив документи водія.
-
Die Polizisten suchten den Dieb in der Stadt.— Поліцейські шукали злодія в місті.
Синонимы