форма практики, спосіб застосування
Die konkrete Art und Weise, wie eine Theorie, Methode oder ein Wissen in der praktischen Anwendung umgesetzt wird.
Конкретний спосіб, у який теорія, метод чи знання застосовуються на практиці.
-
Diese Praxisform unterscheidet sich stark von der theoretischen Lehre.— Ця практична форма суттєво відрізняється від теоретичного навчання.
-
Wir müssen die gewählte Praxisform kritisch hinterfragen.— Ми повинні критично переосмислити обрану форму практики.