потребує нагляду
Unterliegt der Pflicht zur Aufsicht oder Beaufsichtigung durch eine andere Person.
Підлягає обов’язку нагляду або контролю з боку іншої особи.
☞ Зазвичай вживається в юридичному контексті щодо дітей або осіб, які потребують захисту.
-
Das kleine Kind ist in diesem Alter aufsichtspflichtig.— У цьому віці за маленькою дитиною потрібен нагляд.
-
Sind die Gäste im Pool aufsichtspflichtig?— Чи потрібен нагляд за гостями, які купаються в басейні?
-
Er ist rechtlich gesehen vollkommen aufsichtspflichtig.— З юридичної точки зору він цілком несе обов’язки наглядача.
Антонимы