кваліфікована, придатна для професії
In der Lage oder berechtigt, eine bestimmte berufliche Tätigkeit auszuüben.
Здатний або має право здійснювати певну професійну діяльність.
☞ Часто вживається в контексті кваліфікацій або юридичних вимог.
-
Nach dem Studium ist sie voll berufbar.— Після навчання вона повністю готова до професійної діяльності.
-
Er ist für diesen Posten nicht berufbar.— Він не підходить для цієї посади.
-
Sind die Absolventen sofort berufbar?— Чи можуть випускники одразу працювати?
Синонимы
Антонимы