дурний, безглуздий, нерозумний
Dumm, töricht oder unvernünftig handelnd oder denkend.
Дурний, нерозумний або безрозсудно діючий чи мислячий.
☞ Часто вживається у зневажливому значенні.
-
Das war eine deppige Idee von ihm.— Це була дурна ідея з його боку.
-
Hör auf, so deppig zu reden!— Перестань говорити так по-дурному!
-
Er sieht heute irgendwie deppig aus.— Сьогодні він якимось чином виглядає дурнувато.
Антонимы