принижений, зганьблений
In seiner Würde oder seinem Selbstwertgefühl tief verletzt oder herabgesetzt.
Глибоко поранений або принижений у своїй гідності чи самооцінці.
-
Er fühlte sich vor seinen Kollegen sehr gedemütigt.— Він почувався дуже приниженим перед своїми колегами.
-
Die gedemütigte Frau verließ schweigend den Raum.— Принижена жінка мовчки вийшла з кімнати.
-
Nach der Niederlage war der Boxer sichtlich gedemütigt.— Після поразки боксер явно відчував приниження.