коронуючий, кульмінаційний
Als glanzvoller, vollkommener Abschluss oder Höhepunkt einer Sache fungierend.
Служить блискучим, досконалим завершенням або кульмінацією чого-небудь.
-
Dies war ein krönender Abschluss für meine Karriere.— Це стало чудовим завершенням моєї кар’єри.
-
Der Sieg war ein krönender Erfolg.— Ця перемога стала чудовим завершенням.
Антонимы