pluralisieren

[pluʁaliˈziːʁən]

По слогам plu|ra|li|sie|ren

◆ Грамматический конструктор

Управление

etw. pluralisieren A— зробити щось множиною

„Der Linguist versucht, das Wort zu pluralisieren."

§ Грамматика

Основные формы · правильный

Infinitiv

pluralisieren

Präteritum

pluralisierte

Partizip II

hat pluralisiert

§Значения

плуралізувати

Einen Begriff oder ein Wort in die Mehrzahl setzen.

Перетворити поняття або слово на множину.

нейтральное

Der Lehrer pluralisiert das Nomen.

— Вчитель утворює множину іменника.
Hast du das Wort bereits pluralisiert?

— Чи вже ти поставив це слово у множину?

Синонимы

vervielfältigen·ausweiten

плуралізувати, множити

In der Mathematik oder Logik eine Menge oder einen Ausdruck in mehrere Teile zerlegen oder vervielfältigen.

У математиці або логіці — розділяти множину або вираз на кілька частин або копіювати їх.

терминологическое

Die Forscher pluralisieren die Datenmenge.

— Дослідники збільшують кількість даних.

§ Спряжение — полные таблицы

Präsens презенс

ich	pluralisiere
du	pluralisierst
er/sie/es	pluralisiert
wir	pluralisieren
ihr	pluralisiert
sie/Sie	pluralisieren

Präteritum претеритум

ich	pluralisierte
du	pluralisiertest
er/sie/es	pluralisierte
wir	pluralisierten
ihr	pluralisiertet
sie/Sie	pluralisierten

Imperativ императив

—
pluralisiere	(du)
—
pluralisieren	wir
pluralisiert	(ihr)
pluralisieren	Sie

Konjunktiv I конъюнктив I

ich	pluralisiere
du	pluralisierest
er/sie/es	pluralisiere
wir	pluralisieren
ihr	pluralisiereet
sie/Sie	pluralisieren

Konjunktiv II конъюнктив II

ich	pluralisierte
du	pluralisiertest
er/sie/es	pluralisierte
wir	pluralisierten
ihr	pluralisiertet
sie/Sie	pluralisierten

Partizip партицип

pluralisierend	Präsens
pluralisiert	Perfekt

Infinitiv инфинитив

pluralisieren

zu pluralisieren

§Однокоренные

derPlural

множина

diePluralität

різноманітність, багатоманітність

§Связанные слова

grammatikalisch·beugen