Перевод
Интерфейс
Глагол Частотностьtop-5000CEFR A2

schreien

[ˈʃʁaɪ̯ən]
По слогам schrei|en
◆ Грамматический конструктор
Управление
schreien nach + Dativ D— кричати, кличучи когось/щось
„Das Kind schreit nach seiner Mutter."
schreien vor + Dativ D— кричати від + давальний відмінок
„Er schrie vor Schmerz."
§ Грамматика
Основные формы · неправильный
Infinitiv
schreien
Präteritum
schrie
Partizip II
hat geschrien
§Значения
кричати, верещати
Einen sehr lauten, oft schrillen Ton mit der Stimme erzeugen.
Видавати дуже гучний, часто пронизливий звук голосом.
нейтральное
  1. Das Kind schreit vor Schmerz.
    — Дитина кричить від болю.
  2. Sie hat vor Angst laut geschrien.
    — Вона від страху голосно кричала.
Синонимы
brüllen·kreischen
кричати
Sehr laut rufen, um Aufmerksamkeit zu erregen oder aus Emotionen heraus.
Гучно кричати, щоб привернути увагу або через емоції.
нейтральное
  1. Er schrie seinen Namen durch die Menge.
    — Він кричав своє ім’я крізь натовп.
  2. Das kleine Kind schrie laut nach seiner Mutter.
    — Маленька дитина голосно кричала, кликаючи свою маму.
  3. Das Kind schrie nach seiner Mutter, als sie den Raum verließ.
    — Дитина плакала, кликаючи матір, коли та вийшла з кімнати.
Синонимы
rufen
Антонимы
flüstern·murmeln
кричати
In einem sehr lauten, oft unkontrollierten Ton sprechen oder singen.
Говорити або співати дуже голосно, часто неконтрольованим тоном.
разговорное
☞ Часто у значенні «кричати без упину».
  1. Hör auf, so laut herum zu schreien!
    — Перестань так голосно кричати!
плакати, голосити
Ein Kind macht laute, unkontrollierte Geräusche (weinen/brüllen).
Дитина видає гучні, неконтрольовані звуки (плаче/кричить).
нейтральное
  1. Das Baby hat die ganze Nacht geschrien.
    — Немовля плакало всю ніч.
  2. Er schreit immer, wenn er Hunger hat.
    — Він завжди кричить, коли голодний.
§ Спряжение — полные таблицы
Präsens презенс
ich schreie
du schreist
er/sie/es schreit
wir schreien
ihr schreit
sie/Sie schreien
Präteritum претеритум
ich schrie
du schriest
er/sie/es schrie
wir schrien
ihr schriet
sie/Sie schrien
Imperativ императив
—
schreie (du)
—
schreien wir
schreit (ihr)
schreien Sie
Konjunktiv I конъюнктив I
ich schreie
du schreiest
er/sie/es schreie
wir schreien
ihr schreiet
sie/Sie schreien
Konjunktiv II конъюнктив II
ich schrie
du schriest
er/sie/es schrie
wir schrien
ihr schriet
sie/Sie schrien
Partizip партицип
schreiend Präsens
geschrien Perfekt
Infinitiv инфинитив
schreien
zu schreien
§Идиомы
§Связанные слова
lauten·tönen·rufen

Сообщить об ошибке