мовчазний, небалакучий, тихий
Jemand, der wenig spricht oder dazu neigt, Schweigen zu bewahren.
Людина, яка мало говорить або схильна зберігати мовчання.
-
Mein neuer Kollege ist ein sehr sprechfauler Mensch.— Мій новий колега — дуже мовчазна людина.
-
Warum bist du heute so sprechfaul?— Чому ти сьогодні такий мовчазний?
-
Er galt in der Schule als sprechfaul.— У школі його вважали мовчазним.
Синонимы
Антонимы