впертий, непохитний
Unnachgiebig in der Meinung oder im Verhalten; weigert sich, von seinem Standpunkt abzuweichen.
Невідступний у думці чи поведінці; відмовляється відступати від своєї позиції.
-
Mein kleiner Bruder ist sehr sturköpfig.— Мій молодший брат дуже впертий.
-
Er zeigt sich in dieser Frage äußerst sturköpfig.— У цьому питанні він проявляє неймовірну впертість.
-
Ein sturköpfiger Mensch hört selten auf andere.— Уперта людина рідко прислухається до інших.
Синонимы
Антонимы