боязкість, страхливість
Die Eigenschaft, von großer Angst oder Furcht erfüllt zu sein.
Властивість бути сповненим великого страху або жаху.
-
Seine ständige Furchtsamkeit hindert ihn daran, neue Erfahrungen zu sammeln.— Його постійний страх заважає йому набувати нового досвіду.
-
Trotz seiner Furchtsamkeit versuchte er, den Mut aufzubringen.— Незважаючи на свою боязкість, він намагався знайти в собі сміливість.
Антонимы