юнацькість, молодість
Die Eigenschaft, jugendlich zu sein oder die Merkmale der Jugend aufzuweisen.
Властивість бути молодим або мати ознаки молодості.
☞ Примітка: Це іменникова форма прикметника «юнацький». Оскільки вимога безпосередньо стосується прикметника, тут розглядається його іменникова властивість.
-
Trotz ihres Alters bewahrt sie eine bemerkenswerte Jugendhaftigkeit.— Незважаючи на свій вік, вона зберігає дивовижну молодість.
-
Seine Jugendhaftigkeit spiegelt sich in seinem unerschütterlichen Optimismus wider.— Його юнацька безтурботність проявляється у його непохитному оптимізмі.
-
Man bewundert seine unerschütterliche Jugendhaftigkeit trotz seines hohen Alters.— Люди захоплюються його непохитною юнацькою жвавістю, попри його похилий вік.
Синонимы
Антонимы