Widergänger

[ˈviːdɐˌɡɛŋɐ]

По слогам wi|der|gäng|er

§ Грамматика

Genitiv

des Widergängers

Plural

die Widergänger

§Значения

бунтівник, зрадник

Eine Person, die sich gegen die staatliche Ordnung oder die Regierung eines Landes stellt.

Особа, яка виступає проти державного порядку або уряду країни.

нейтральное

Der Staat bezeichnete ihn als einen gefährlichen Widergänger.

— Держава назвала його небезпечним противником.
Die Gruppe von Widergängern wurde verhaftet.

— Групу повертнів заарештували.

Синонимы

відроджений, нежить

Ein Wesen, das nach dem Tod wieder zum Leben erwacht; ein Untoter.

Істота, яка після смерті знову оживає; нежить.

возвышенное

☞ Часто вживається в літературних або міфологічних контекстах.

In der alten Legende erscheint ein Widergänger aus dem Grab.

— У старовинній легенді з могили з’являється двійник.
Die Angst vor dem Widergänger prägte die Erzählungen.

— Страх перед двійником впливав на зміст оповідань.

§Однокоренные

§Связанные слова