відлунюючий, резонуючий
Ein Geräusch oder ein Klang, der durch Reflexion an Oberflächen wiederholt wird.
Звук або гул, який повторюється внаслідок відбиття від поверхонь.
-
Ein widerhallender Ton erfüllte den leeren Raum.— Лунаючий звук наповнив порожню кімнату.
-
Die Schritte klangen in der Halle widerhallend.— Кроки луною відлунювали в залі.
Синонимы
Антонимы