цілеспрямованість
Die Eigenschaft, Handlungen oder Prozesse konsequent auf ein bestimmtes Ziel ausrichtend auszuführen.
Властивість послідовно здійснювати дії чи процеси, спрямовуючи їх на досягнення певної мети.
☞ Часто вживається як субстантивація прикметника «цілеспрямований» у контексті властивості.
-
Seine hohe Zielgerichtetheit half ihm, die schwierige Prüfung schnell zu bestehen.— Його висока цілеспрямованість допомогла йому швидко скласти складний іспит.
-
Seine berufliche Zielgerichtetheit ermöglichte ihm den schnellen Aufstieg in der Firma.— Його професійна цілеспрямованість дозволила йому швидко просунутися по службі в компанії.
-
Ihre hohe Zielgerichtetheit hilft ihr dabei, komplexe Projekte effizient zu planen.— Її висока цілеспрямованість допомагає їй ефективно планувати складні проекти.
Синонимы