державний службовець, чиновник
Bezieht sich auf Personen, die im öffentlichen Dienst stehen oder staatliche Aufgaben wahrnehmen.
Стосується осіб, які працюють на державній службі або виконують державні обов’язки.
☞ Здебільшого вживається як прикметник у складних словах або як атрибут.
-
Die frisch beamten Lehrer genießen einen sicheren Arbeitsplatz.— Нещодавно призначені вчителі мають гарантоване робоче місце.
-
Die beamten Ärzte im Klinikum haben besondere Pflichten.— Лікарі-службовці в клініці мають особливі обов’язки.
Синонимы
Антонимы