besondere — WBuch

§Значения

особливий, незвичайний

Etwas, das sich von der Norm abhebt oder außergewöhnlich ist.

Щось, що відрізняється від норми або є незвичайним.

нейтральное

Sie hat ein besonderes Talent für Musik.

— Вона має особливий талант до музики.
Das ist ein besonderer Anlass.

— Це особлива нагода.

Синонимы

Антонимы

спеціальний, призначений

Speziell für einen bestimmten Zweck oder eine bestimmte Person bestimmt.

Призначений спеціально для певної мети або для певної особи.

нейтральное

Wir brauchen eine besondere Lösung für dieses Problem.

— Нам потрібне спеціальне рішення для цієї проблеми.
Diese Regeln gelten nur unter besonderen Umständen.

— Ці правила діють лише за особливих обставин.

незвичайний, винятковий

Besonders wichtig oder hervorzuheben.

Особливо важливо або варто підкреслити.

возвышенное