здатний до розмноження, плідний
In der Lage, Nachkommen zu zeugen oder sich biologisch zu vermehren.
Здатний до розмноження, тобто до народження нащадків або біологічного розмноження.
☞ Використовується переважно в біологічних або медичних контекстах.
-
Diese Tierart ist unter diesen Bedingungen nicht fortpflanzbar.— Цей вид тварин за таких умов не може розмножуватися.
-
Die untersuchten Zellen sind weiterhin fortpflanzbar.— Досліджені клітини залишаються здатними до розмноження.
Синонимы
Антонимы