fort·pusten

[ˈfɔʁtˌpʊstn̩]

По слогам fort|pus|ten

◆ Грамматический конструктор

Управление

etwas fortpusten A— щось загасити подихом

„Der starke Wind konnte die Kerzenflamme fortpusten."

§ Грамматика

Основные формы · правильный · Отделяемая

Infinitiv

fortpusten

Präteritum

pustete fort

Partizip II

hat fortgepustet

§Значения

віддувати

Etwas mit einem kräftigen Luftstrom wegblasen.

Видувати щось сильним потоком повітря.

нейтральное

Er pustet die Krümel vom Tisch fort.

— Він здуває крихти зі столу.
Ich habe den Staub einfach fortgepustet.

— Я просто здув пил.

Синонимы

wegpusten·verwehen

Антонимы

festhalten

здути, розвіяти

Jemanden oder etwas durch eine starke Kraft (wie Wind oder eine Explosion) wegwehen oder wegschleudern.

Кого-небудь або щось здути чи відкинути сильною силою (наприклад, вітром або вибухом).

нейтральное

☞ Часто у переносному значенні вживається для позначення насильницьких подій.

Der Sturm hat die alte Hütte fortgepustet.

— Шторм здув з лиця землі старий будиночок.
Die Explosion hat die Trümmer weit fortgepustet.

— Вибух розкинув уламки на велику відстань.

§ Спряжение — полные таблицы

trennbar

Präsens презенс

ich	puste	fort
du	pustest	fort
er/sie/es	pustet	fort
wir	pusten	fort
ihr	pustet	fort
sie/Sie	pusten	fort

Präteritum претеритум

ich	pustete	fort
du	pustetest	fort
er/sie/es	pustete	fort
wir	pusteten	fort
ihr	pustetet	fort
sie/Sie	pusteten	fort

Imperativ императив

—
puste	(du)	fort
—
pusten	wir	fort
pustet	(ihr)	fort
pusten	Sie	fort

Konjunktiv I конъюнктив I

ich	puste	fort
du	pustest	fort
er/sie/es	puste	fort
wir	pusten	fort
ihr	pustet	fort
sie/Sie	pusten	fort

Konjunktiv II конъюнктив II

ich	pustete	fort
du	pustetest	fort
er/sie/es	pustete	fort
wir	pusteten	fort
ihr	pustetet	fort
sie/Sie	pusteten	fort

Partizip партицип

fortpustend	Präsens
fortgepustet	Perfekt

Infinitiv инфинитив

fortpusten

fortzupusten

§Однокоренные

fort

зник, пішов

§Связанные слова

wehen·blasen·entwehen