вбитий
Als Opfer eines Tötungsaktes verstorben oder vernichtet.
Як жертва акту вбивства померлий або знищений.
☞ Дієприкметник II від дієслова „тöten“ часто вживається як прикметник.
-
Die getöteten Tiere wurden schnell entsorgt.— Загублених тварин швидко прибрали.
-
Er ist ein getöteter Soldat des Krieges.— Він — загиблий солдат цієї війни.
-
Die Anzahl der getöteten Menschen stieg an.— Кількість загиблих людей зростала.