стрибаючи, підстрибуючи
Sich durch kleine, schnelle Sprünge fortbewegend oder eine solche Bewegung ausführend.
Пересуватися за допомогою малих, швидких стрибків або здійснювати такий рух.
☞ Дієприкметник I від „hupfen“ (стрибкоподібний рух).
-
Das hupfende Kind spielt im Garten.— Дитина, що стрибає, грається в саду.
-
Ein hupfender Hase lief über die Wiese.— Стрибучий зайчик біг по лузі.
-
Die Bewegungen der Tänzerin waren hupfend.— Рухи танцівниці були стрибкуватими.