kotzen — WBuch

§Значения

блювати

Den Mageninhalt durch den Mund ausstoßen; erbrechen.

Вивергати вміст шлунка через рот; блювати.

разговорное грубое

Nach dem schlechten Essen musste er sofort kotzen.

— Після такої поганої їжі він одразу ж зблював.
Ich habe die ganze Nacht gekotzt.

— Я блював усю ніч.

Синонимы

Антонимы

надокучити, дістати

Etwas extrem hassen oder von etwas extrem genervt sein.

Ненавидіти щось до краю або сильно дратуватися через щось.

разговорное

☞ Переносне значення; часто вживається з прийменником «на».

Ich kotze langsam auf diese ständige Arbeit.

— Я поступово втомлююся від цієї постійної роботи.
Er kotzt auf die politische Situation.

— Йому огидна політична ситуація.

поганий, відстійний

Etwas sehr schlecht oder minderwertig finden.

Вважати щось дуже поганим або неякісним.

разговорное

kotzend	Präsens
gekotzt	Perfekt