блювання
An emesis (Erbrechen) leidend oder den Vorgang des Erbrechens vollziehend.
Той, хто страждає на блювоту (Erbrechen) або здійснює процес блювання.
☞ Часто використовується як дієприкметник I для опису тривалого стану.
-
Das kotzende Kind lag auf dem Teppich.— Дитина, яка блювала, лежала на килимі.
-
Er lag kotzend im Badezimmer.— Він лежав у ванній кімнаті, блюючи.