невинний, невинуватий
Nicht schuldig an einer Tat oder einem Vergehen sein.
Не бути винним у вчиненні діяння чи правопорушення.
-
Der Angeklagte ist absolut unschuldig.— Обвинувачений є абсолютно невинним.
-
Sie hat einen unschuldigen Blick aufgesetzt.— Вона прикинулася невинною.
-
Er wurde als unschuldig entlassen.— Його виправдали, визнавши невинним.
Синонимы