неспокій, тривога
Ein Zustand der inneren Nervosität, Unruhe oder emotionalen Instabilität.
Стан внутрішньої нервовості, неспокою або емоційної нестабільності.
-
Die Nachricht versetzte ihn in tiefe Unruhe.— Ця новина викликала в нього глибоке занепокоєння.
-
Sie konnte wegen der Unruhe nicht schlafen.— Через неспокій вона не могла заснути.
Синонимы