Перевод
Интерфейс
Глагол Частотностьtop-25000CEFR B2

verknicken

[fɛɐ̯ˈknɪkn̩]
По слогам ver|knick|en
◆ Грамматический конструктор
Управление
etw. verknicken A— щось зігнути/скрутити
„Er hat sich den Knöchel verknickt."
etw. verknicken A— щось зім’яти/скомкати
„Sie hat das Blatt Papier verknickt."
§ Грамматика
Основные формы · правильный
Infinitiv
verknicken
Präteritum
verknickte
Partizip II
hat verknickt
§Значения
вивихнути (щиколотку/ногу)
Einen Körperteil, meist den Fuß oder den Knöchel, durch eine unglückliche Bewegung schmerzhaft verdrehen.
Ненавмисним рухом болісно викрутити частину тіла, зазвичай ногу або щиколотку.
нейтральное
  1. Ich habe mir beim Wandern den Fuß verknickt.
    — Під час походу я вивихнув ногу.
  2. Sie ist beim Tanzen leicht verknickt.
    — Під час танцю вона легко спіткнулася.
Синонимы
umknicken·verbiegen·zerknüllen
зігнути, скрутити
Etwas (wie ein Papier oder ein Draht) durch Biegen knicken oder verformen.
Щось (наприклад, папір або дріт) зігнути чи деформувати шляхом згинання.
нейтральное
  1. Er hat den Draht einfach verknickt.
    — Він просто зігнув дріт.
  2. Das Blatt Papier wurde im Wind verknickt.
    — Аркуш паперу зім’явся на вітрі.
ігнорувати, не зважати
In der Umgangssprache: Etwas (eine Situation oder eine Regel) missachten oder ignorieren.
У розмовній мові: нехтувати чимось (ситуацією або правилом) або ігнорувати його.
разговорное
☞ Часто вживається метафорично для позначення ігнорування правил.
  1. Er hat die Regeln einfach verknickt.
    — Він просто проігнорував правила.
§ Спряжение — полные таблицы
Präsens презенс
ich verknicke
du verknickst
er/sie/es verknickt
wir verknicken
ihr verknickt
sie/Sie verknicken
Präteritum претеритум
ich verknickte
du verknicktest
er/sie/es verknickte
wir verknickten
ihr verknicktet
sie/Sie verknickten
Imperativ императив
—
verknicke (du)
—
verknicken wir
verknickt (ihr)
verknicken Sie
Konjunktiv I конъюнктив I
ich verknicke
du verknickest
er/sie/es verknicke
wir verknicken
ihr verknicket
sie/Sie verknicken
Konjunktiv II конъюнктив II
ich verknickte
du verknicktest
er/sie/es verknickte
wir verknickten
ihr verknicktet
sie/Sie verknickten
Partizip партицип
verknickend Präsens
verknickt Perfekt
Infinitiv инфинитив
verknicken
zu verknicken
§Однокоренные
knicken
зігнути, зламати
derKnick
згин, вигин, залом
knickig
різкий, дратівливий, невдоволений
§Связанные слова
verrenken·verbiegen·verformen

Сообщить об ошибке