керівниця органу, директорка агенції
Eine weibliche Person, die die Leitung einer staatlichen oder öffentlichen Behörde innehat.
Жінка, яка очолює державний або громадський орган.
-
Die neue Behördenleiterin übernahm gestern ihr Amt.— Нова керівниця відомства вчора вступила на посаду.
-
Wir müssen die Entscheidung der Behördenleiterin abwarten.— Ми повинні дочекатися рішення керівниці органу влади.
-
Als erfahrene Behördenleiterin kennt sie die rechtlichen Abläufe.— Як досвідчена керівниця установи, вона добре знає правові процедури.
Синонимы