житловий будинок
Ein Gebäude, das ausschließlich oder primär als Wohnstätte für Menschen dient.
Будівля, яка використовується виключно або переважно як житло для людей.
-
Das alte Wohnhaus wurde vor zwei Jahren renoviert.— Старий житловий будинок було відремонтовано два роки тому.
-
In diesem Wohnhaus leben viele Senioren.— У цьому житловому будинку живе багато людей похилого віку.
-
Die Stadt plant den Bau eines modernen Wohnhauses.— Місто планує побудувати сучасний житловий будинок.
Синонимы