виснажливий, висмоктуючий сили, ослаблюючий
Körperlich oder geistig extrem erschöpfend, zehrend oder auszehrend wirkend.
Викликає крайню фізичну або розумову втому; виснажує чи висушує сили.
-
Die auszehrende Krankheit schwächte den alten Mann.— Ця виснажлива хвороба ослабила старого чоловіка.
-
Die Arbeit in der Fabrik war sehr auszehrend.— Робота на фабриці була дуже виснажливою.
-
Es war ein auszehrender Kampf um die Wahrheit.— Це була виснажлива боротьба за істину.
Синонимы
Антонимы