відмінний, характерний
Kennzeichnend, charakteristisch; von anderem unterscheidend.
Характерне, властиве; що відрізняє від іншого.
-
Sie hat eine auszeichnende Leistung erbracht.— Вона продемонструвала відмінні результати.
-
Die Qualität seiner Arbeit war in diesem Projekt auszeichnend.— Якість його роботи в цьому проекті була визначною.
-
Ihre Leistung in der Abschlussprüfung war wirklich auszeichnend.— Ваші результати на підсумковому іспиті справді гідні похвали.
Синонимы
Антонимы