заспокоївся, заспокоєний
In einem Zustand der inneren Ruhe oder Gelassenheit nach einer Phase der Unruhe oder Sorge.
Стан внутрішнього спокою або умиротворення після періоду неспокою чи тривоги.
-
Nach der Nachricht war er sichtlich beruhigt.— Почувши цю новину, він помітно заспокоївся.
-
Sie blickte mit einem beruhigten Gesicht auf ihn.— Вона подивилася на нього з заспокоєним обличчям.
-
Ich bin jetzt völlig beruhigt.— Тепер я абсолютно заспокоївся.
Антонимы