пряма мова
Die Form des Sprechens oder Schreibens, bei der die Worte eines Sprechers unverändert, meist in Anführungszeichen, wiedergegeben werden.
Форма мовлення або письма, при якій слова мовця відтворюються без змін, зазвичай у лапках.
-
In diesem Text wird fast nur die Direkte Rede verwendet.— У цьому тексті майже виключно використовується пряма мова.
-
Die Schülerin wandelte die Direkte Rede in die indirekte Rede um.— Учениця перетворила пряму мову на непряму.
-
Die direkte Rede macht den Text lebendiger und anschaulicher.— Пряма мова робить текст живішим та наочнішим.
Синонимы