встановлений, визначений, ідентифікований
Durch Untersuchungen oder Nachforschungen als wahr oder vorhanden festgestellt.
Встановлено як істинне або наявне в результаті досліджень чи розслідувань.
☞ Дієприкметник II від дієслова „ermitteln“ часто вживається як прикметник.
-
Der ermittelte Wert ist korrekt.— Визначене значення є правильним.
-
Die Ursache ist noch nicht ermittelt.— Причину ще не встановлено.
-
Wir nutzen die ermittelten Daten.— Ми використовуємо отримані дані.