пробуджений
Aus einem Zustand der Ruhe, des Schlafes oder der Inaktivität wieder zum Leben oder zur Tätigkeit gebracht.
Приведений зі стану спокою, сну або неактивності до життя чи діяльності.
☞ Дієприкметник II від дієслова „erwecken“ вживається як прикметник.
-
Der erweckte Wanderer blickte verwirrt umher.— Пробуджений мандрівник розгублено озирнувся навколо.
-
Sie ist erst vor einer Stunde erweckt worden.— Її розбудили лише годину тому.